У 20 корпусі Львівська політехніка (вул. Князя Романа,5), колишньому монастирі кармелітів взутих під час ремонтних робіт знайшли настінні написи, яким близько 400 років
«Primum est scientieae studium auaerere DEUM, deinde honestatem vitae cum innocente opere. Isidorus», – звучить надпис латинською.
В перекладі він означає «Перше завдання вченості – шукати Бога, далі – честивого життя і невинності в ділах. Ісидор». Ці рядки належать «Сентенціям» Ісидора Севільського з Книги 2 «Про мудрість».
Напис буде відреставрований та доступний для відвідувачів Creative Hub
Історична довідка
Корпус на вул. Князя Романа, 3а є найдавнішою будівлею НУ «Львівська політехніка» - це корпус колишнього монастиря Кармелітів «черевичкових (взутих)». Кошти на будівництво монастиря і костелу виділив генеральний руський староста староста Станіслав Боніфацій. Наріжний камінь костелу Св. Леонарда освятив архиєпископ Прухніцький у 1619 році. Вважається, що храм зводили ймовірно за проектом Амбросія Прихильного. У 1624 році років магістрат дозволив ченцям викупити ґрунти для будівництва монастиря. Монастир обвели муром, ровом з валом, які увійшли до системи фортифікацій Галицького передмістя.
Після знищення монастиря в часі облоги Львова у 1648 р. військами Богдана Хмельницького, відновлені будівлі знову згоріли під час облоги міста у 1655 році. Кармеліти взуті отримали кошти для відновлення монастиря у 1720-х роках. Мурований костел зведений у 1724 р. Також мурованими були вже й будівлі монастиря, який був головним конвентом Руської провінції ордену. Монастир було скасовано у 1784 р. після інкорпорації краю до складу монархії Габсбургів. Костел був парафіяльним у 1786–1789 роках, після чого парафію перенесли до костелу св. Андрія при ліквідованому монастирі бернардинів.
Від монастиря після його ліквідації залишилася лише одна триповерхова будівля колишніх келій, яка розташована у глибині ділянки. Сьогодні вона має адресу Князя Романа, 3а. У цьому корпусі магістрат та підприємець Буше намагались створити шовкову фабрику, а коли цей проект зазнав невдачі, у 1870-х роках австрійська влада влаштувала у ньому в’язницю для кримінальних злочинців. У тюрмі перебували також політичні в’язні. З 12 червня 1877 до 5 березня 1878 р. тут у камері № 44 за соціалістичну діяльність відбував покарання Іван Франко, про що свідчить меморіальна дошка на головному фасаді будинку Палацу Справедливості (скульптор А. Галян, 1972 р.).
У квітні 1879 року затверджено проект на добудову корпусу в’язниці до східної частини колишнього монастиря. У підвалах нового корпусу розмістили пивниці, склади дерева та вугілля. На першому поверсі – приміщення кухні, пральня, спіжарні. Другий та третій поверхи займали камери та склади. Сам костел теж використовували як склад, а з 1876 року костел та решту монастирських будівель почали розбирати у 1876 р. для зведення Ц.К. гімназії імені Франца Йосифа – сьогодні це корпус №20 Політехніки (вул. Князя Романа, 5). Перед розбиранням були зроблені докладні обміри храму.
Будівлю 3-ї гімназії ім. Франца Йосифа збудували на місці розібраного костелу та колишнього монастирського саду за проектом Ю. Гохберґера. У 1889 році закрили в’язницю. У 1890-ті роки на території монастиря звели будівлю Вищого Суду Галичини – т.зв. «Палац Справедливості» (1891-1895 рр., архітектор Франциск Сковрон). У 1921-1939 рр. у залі суду відбувалися судові процеси над членами УВО та ОУН.
До нашого часу збереглось північно-східне крило келій монастиря, яке після 1945 року передали Львівському політехнічному інституту. Підвали монастиря було засипано у 1945-1950 роках. Південна торцева стіна корпусу, згідно візуального обстеження та аналізу історичних матеріалів, є єдиним збереженим фрагментом північної стіни вівтарної частини костелу СВ. Леонарда 1724 р.
На сьогодні колишній монастирський корпус розташований на території пам’яток архітектури місцевого значення:
- Будинок Крайового суду (вул. Князя Романа, 1-3, 1891-1895, Охоронний № 4575-Лв, пам’ятка архітектури та історії місцевого значення – внесена до переліку пам’яток рішеннями Львівського облвиконкому №183 від 05.05.1972 та №381 від 05.07.1985р., внесена до Державного реєстру нерухомих пам’яток місцевого значення наказом Міністерства культури та інформаційної політики № 14 від 18.01.2021. Навчальний корпус № 19;
- Будівля колишньої 3-ї міської гімназії імені Цісаря Франца-Йосифа I, вул. Князя Романа, 5, 1876 р., Ох.№ 4568-Лв), пам’ятка архітектури місцевого значення – внесена до переліку пам’яток рішенням Львівського облвиконкому №381 від 05.07.1985р., внесена до Державного реєстру нерухомих пам’яток місцевого значення наказом Міністерства культури та інформаційної політики № 14 від 18.01.2021. Навчальний корпус № 19 (б), колись – корпус № 20.
Як пам’ятка історії місцевого значення – «Будинок, в якому відбували ув’язнення Іван Франко та інші громадські діячі (Палац правосуддя). Водночас пам’ятковий статус колишнього монастирського будинку XVII-XVIII ст. дотепер не визначений.
Студенти кафедри архітектури та реставрації за останні 24 роки виконали кілька дипломних проектів, що репрезентують комплексний підхід до історико-архітектурного вивчення, реставрації та пристосування корпусів НУ «Львівська політехніка» на вул. Князя Романа.
На сьогодні Львівська політехніка реалізовує Комплексну Програму ревіталізації належних університету будівель та території історичного кварталу на вул. Князя Романа 1-5, що була започаткована на рівні університету у 2018 р. На першій стадії реалізації Програми розроблено Проект капітального ремонту корпусу № 20 на вул. Князя Романа, 3а (колишній монастирський корпус кармелітів взутих) для облаштування науково-дослідних лабораторій та інформаційно-комунікаційних майданчиків інноваційного (наукового) парку на базі Національного університету «Львівська політехніка». Цей проект отримав у 2021 р. фінансування у рамках бюджетної програми «Державний фонд регіонального розвитку», а також – співфінансування з міського бюджету Львова. Це – спільний проект команд Tech StartUp School Національного університету «Львівська політехніка» та університетських кафедр, який має на меті створення інфраструктури інноваційного парку з облаштуванням науково-дослідних лабораторій та інформаційно-комунікаційних майданчиків.
У 2015 р. за проектом НУ «Львівська політехніка» завершено перший етап виведення з аварійного стану будівлі колишньої гімназії (3-тя міська гімназія ім. Цісаря Франца-Йосифа I) – підсилено основи фундаментів, стабілізовано конструктивну схему будівлі. На черзі – реставрація фасадів (наявний проект 2016 р. потребує коригування), реставрація актового залу та вестибюлю і головних сходів цієї будівлі, що теж є пам’яткою архітектури.
З 2012 р. силами науковців кафедри архітектури та реставрації виконано дослідження інтер’єрів та фасадів будівлі Крайового суду: проведені консерваційні роботи з частковим відновленням інтер’єру головного вестибюлю пам’ятки, виконано дослідження інтер’єру північного вестибюлю, коридорів, окремих аудиторій, залу судових засідань, «кабінету судді». Ці роботи є першим етапом необхідних для виконання проекту реставрації комплексних наукових досліджень.
Проектом також передбачено впорядкування території комплексу будівель із відзнакуванням втрачених контурів монастиря кармелітів взутих і костелу Св. Леонарда. Характер залягання решток втрачених монастирських споруд вивчений у 2020 р. під час науково-технічного супроводу працівниками кафедри Архітектури та реставрації робіт із капітального ремонту інженерних мереж та благоустрою території центрального двору. В результаті у рівні мощення двору протрасовано контури втрачених мурів одного з монастирських корпусів.
Вже початок робіт з капітального ремонту старого корпусу у 2021 році приніс несподівані знахідки. На південному торці фасаду будівлі, що є насправді внутрішнім лицем єдиного збереженого фрагмента вівтарної частини костелу Святого Леонарда, під час розчистки розкрились невідомі розписи з постатями черниць, замуровані арки високих вікон. Ці унікальні зразки монументального живопису та сліди архітектурного вистрою втраченого монастирського храму будуть належно відреставровані і стануть окрасою нововствореного навчального і громадського простору Політехніки у серці Львова.
Символічним доказом спадкоємності духовності і науки став нововідкритий напис в інтер’єрі колишнього монастирського коридору. Під розпалубкою склепіння вдалося, попри знані втрати, прочитати вислів святого Ісидора Севільського «Primum [est scientiae studium quae]rere Deum, deinde honestatem vitae, cum innocentiae [opere]. Isidor[us]», що в перекладі Ростислава Паранька звучить: «Перше завдання вченості - шукати Бога, далі - честивого життя і невинності в ділах» (Ісидор Севільський, "Сентенції", книга 2 "Про мудрість", глава 1, сентенція 3).
Підготував – к.арх., доцент кафедри архітектури та реставрації Василь Петрик